Новини

Головна » Новини   

Поїздка в музей-садибу М.І.Пирогова

Історія створення музею

 

 
Музей був відкритий 9 вересня 1947 року у колишній садибі М.І. Пирогова Вишня, яку він придбав у спадкоємців доктора медицини А.А. Гриколевського на торгах у Києві 1859 року, працюючи на посаді попечителя Київського учбового округу.
 
 
Об’єктами музейного комплексу є півтораповерховий будинок і аптека, які споруджені М.І. Пироговим у 1866 році, та церква-некрополь, будівництво якої завершено у 1885 році. З 1882 року тут покоїться набальзамоване тіло М.І. Пирогова.
 
 
М.І. Пирогов за порівняно короткий час упорядкував занедбане господарство. Однак його основним заняттям була лікарська справа. У садибі Вишня М.І. Пирогов відкрив лікарню, де робив складні на той час хірургічні операції, які мали гарні результати.
 
 
Звідси М.І. Пирогов тричі виїздив. В 1862-1866 рр. він керував підготовкою молодих вчених у професорському інституті в Німеччині. 1870 рокуМ.І. Пирогов. як представник Товариства Червоного Хреста. виїздив на франко-прусську війну, а 1877 року – на російсько-турецьку.
 
 
Помер М.І. Пирогов 23 листопада (5 грудня н.с.) 1881 року. Набальзамоване петербурзьким лікарем Д.І. Виводцевим тіло М.І. Пирогова 24 січня 1882 рокубуло перенесено до родинної усипальниці, над якою 1885 року за проектом академіка В.І. Сичугова була побудувана церква і освячена на честь св. Миколи Чудотворця.
Практично цим було покладено початок Пироговському музею у Вишні. 

 

 

 

 

Експозиція музею

 

 

 
 
Експозиція музею займає площу понад 1,2 тис. м2, де розміщено 1,5 тис. експонатів. Кожен експонат, представлений тут, свідчить не тільки про життя і діяльність Миколи Івановича, але і відображає той історичний час, в якому жив великий вчений.
Відвідувачі музею мають унікальну можливість ознайомитися з медичними інструментами, що використовувалися в практиці тодішніх лікарів, переглянути старовинні друкарські видання, відчути дух і атмосферу минулої епохи. Сьогодні в музеї представлені всі відомі праці Пирогова, а також його рукописи, особисті речі, література про нього. Збір наукової і епістолярної спадщини М. І. Пирогова відбувався в 20 архівах, багатьох книгосховищах та приватних колекціях України і зарубіжжя. Експозиція музею постійно поповнюється новими матеріалами і документами.

 

 

 

 




 Життя та діяльність видатного вченого, геніального лікаря, педагога і громадського діяча Миколи Івановича Пирогова залишили глибокий слід у історії вітчизняної науки і культури.

 

Музейний комплекс складається з будинку, в якому жив всесвітньо відомий вчений, його аптеки, садиби площею 20 гектарів, церкви-некрополю, де покоїться його набальзамоване тіло.

 

 

М.І. Пирогов народився 13 листопада (25 листопада н.с.) 1810 року в Москві у родині військовослужбовця.

 

 

Любов до медицини йому прищепив професор Є.О. Мухін. У чотирнадцять років Микола Пирогов стає студентом Московського університету. Серед вчителів і наставників М.І. Пирогова було багато передових, прогресивно налаштованих професорів: М.Я. Мудров, Є.О. Мухін, Х.І.Лодер, О.О. Іовський. За роки навчання в університеті Микола Іванович взяв все краще, що могла йому дати вітчизняна наука і такі передові західноєвропейські вчені і просвітителі як Руссо, Вольтер, Мажанді.

 

1828 року вісімнадцятирічний Пирогов успішно закінчує Московський університет і направляється до міста Дерпт (нині Тарту, Естонія) для підготовки до професорської діяльності. Фрагмент 1 зали.

 

1829 року медичний факультет Дерптського університету присудив 
М.І. Пирогову золоту медаль за дослідження з перев’язування артерій, а через три роки, у двадцятидворічному віці, він успішно захищає докторську дисертацію на тему: „Чи є перев’язування черевної аорти при аневризмі пахової ділянки не важким і безпечним втручанням”.

Після захисту дисертації М.І. Пирогов їде до Німеччини, де протягом двох років удосконалює свої знання в клініках і лабораторіях провідних німецьких вчених

 

На початку 1841 року М.І. Пирогов був обраний професором створеної ним кафедри госпітальної хірургії і патологічної анатомії Петербурзької медико-хірургічної академії. З цього часу розпочинається найплідніший період в житті вченого.

Громадськість зацікавлено зустріла його праці: „Повний курс прикладної анатомії тіла людини”, „Анатомічні зображення зовнішнього вигляду і розміщення органів”, „Патологічна анатомія азіатської холери”. Ці праці і досі є керівництвом для лікарів різних спеціальностей.

Спільно з професорами К.М. Бером і К.К. Зейдліцем вчений розробив проект створення при академії Анатомічного інституту, в якому лікарі і студенти мали б змогу удосконалювати свої знання з анатомії і хірургії.

Таблиця з атласу М.І. Пирогова

Багато нововведень М.І. Пирогова мали велике значення не лише для розвитку госпітальної справи в Медико-хірургічній академії, але й усієї Росії.

Він вперше звернув серйозну увагу на організацію роботи стаціонарів, медичного персоналу, порядок госпіталізації хворих, науково обґрунтував будівництво медичних установ.

1847 року у воєнних умовах, в польовому лазареті, застосував ефір при операціях, крохмальну нерухому пов’язку, яку згодом замінив гіпсовою.

У жовтні 1854 року М.І. Пирогов з групою лікарів добровільно виїхав до Криму у діючу армію. Вся діяльність геніального хірурга була пронизана жагучим бажанням полегшити страждання поранених.
Він працював не покладаючи рук, вражаючи оточуючих працездатністю, прагненням скрізь встигнути надати посильну допомогу.
Микола Іванович став у Севастополі героєм медицини. Десятки тисяч захисників міста з вдячністю повторювали його ім’я.
К.М. Бакуніна і Є.П. Карцева - старші сестри милосердя. Севастополь. 1854-1855рр.
Нарукавник сестри милосердя Є. Вінгрен, на руках якої помер смертельно поранений П.С. Нахімов
Безсмертними заслугами М.І. Пирогова у воєнній медицині є: вперше у світі здійснене сортування поранених і хворих в залежності від важкості і місця поранення, створення транспортних відділень, застосування ефірного наркозу і нерухомої гіпсової пов’язки, визначення обсягу хірургічної допомоги в умовах військового району, заснування інституту сестер милосердя, організація їх праці по догляду за пораненими та хворими.
Величезна здатність М.І. Пирогова вести спостереження, наполеглива боротьба з невіглаством і відсталістю в організації медичної справи дали йому змогу зробити незаперечний висновок про те, що „Не медицина, а адміністрація відіграє головну роль у справі допомоги пораненим і хворим на театрі війни”.

1856 року з’являється його оригінальна стаття „Питання життя”, яка привернула увагу передової громадськості до важливих питань освіти і виховання.    М.І. Пирогова призначено попечителем Одеського учбового округу.
Взявши на себе нові обов’язки, він розвинув енергійну діяльність.
Однак прогресивні переконання попечителя і відповідні його дії суперечили поглядам реакційних кіл, і вчений змушений був залишити Одесу.
В липні 1858 року його переводять на таку ж посаду до Києва. І тут               М.І. Пирогов не зраджує своїм принципам. Він виступає проти підкупів, користолюбства, сприяє відкриттю недільних шкіл. Діяльність попечителя призводить до конфлікту з Київським генерал-губернатором і його оточенням.  13 березня 1861 року його було звільнено з цієї посади.
З Києва М.І. Пирогов з сім’єю переїздить в незадовго до цього придбану ним садибу в селі Вишня. 1862-1866 роки М.І. Пирогов проводить за кордоном. Йому доручили керувати молодими російськими вченими різних спеціальностей, які готувалися посісти кафедри у вітчизняних університетах. Проживаючи у Німеччині, він виїжджав до пораненого Джузеппе Гарібальді – керівника національно-визвольного руху за об’єднання Італії. Оглянувши його, хірург встановив дійсний характер поранення і порадив свій метод лікування, завдяки якому Гарібальді незабаром одужав.

 

Зала №8

Приміщення зали було робочим кабінетом М.І. Пирогова. Сюди до нього приходили хворі. Тут вчений написав свої останні наукові праці, а також мемуари, які відомі під назвою „Щоденник старого лікаря”.

Робочий кабінет М.І. Пирогова

На початку 1881 року у М.І. Пирогова на слизовій оболонці твердого піднебіння утворилась незаживаюча злоякісна виразка, яка стала причиною смерті вченого.

Помер М.І. Пирогов 23 листопада (5 грудня н. с.) 1881 року.

На третій день після його смерті в садибу Вишня з Петербурга приїхав лікар Виводцев Д.І. і набальзамував тіло покійного.

А ще ми вміємо висилитися

 


 

 



11.03.2014 | Aдмін

Вернутись назад